Еволюція першого в світі транспортного засобу для дітей

За свою історію людство здійснило багато цікавих та корисних винаходів, проте мільйони матерів у цілому світі мають бути вдячні англійцеві Вільяму Кенту, який служив ландшафтним архітектором. У 1733 році він, на прохання батька шести малюків, герцога Девонширського, змайстрував першу у світі коляску для дітей. За іронією долі, її перші пасажири піднялися на саму верхівку кар’єрної драбини: старший син герцога, Фредерік, через кілька десятків років став фельдмаршалом, а молодший, лорд Джон – міністром фінансів.

Перші моделі дитячих колясок були зовсім не схожі на сучасні. Оскільки, дозволити собі таку розкіш могли тільки справді заможні люди, то і коляски були розраховані, що батьки не будуть самі возити дитину - в них запрягали козу або поні.

Як і екіпажі дорослих аристократів, дитячі візочки середини 18 століття були справжніми шедеврами, що зачаровували своєю красою та розкішшю. Їх виробляли із натурального дерева та металів, а оздоблювали творами мистецтва та дорогоцінностями.

Проте, понад століття дитячі коляски були доступні лише для найвищих прошарків суспільства. Справді популярними у Європі вони стали лише після 1840 року і цьому посприяла одна багатодітна мати – Королева Вікторія.  Прогулюючись по палацових парках і алеях родових замків, Королева Вікторія являла собою живий рекламний ролик дитячої коляски. Кожен аристократ, та й не тільки аристократ, а просто кожен, хто бачив королеву з дитячою коляскою, ніс моду на коляски в маси. А серед очевидців були і іноземні посли, що нормально для палацу. 

Коляски того часу не можна назвати зручними: вони були занадто високими і малостійкими, не мали ручок, тому їх потрібно було не штовхати попереду, а тягнути за собою. Але всі ці недоліки не відлякували батьків, а навпаки, у цілому світі дізнавалися про багатодітну королеву та дивовижні транспортні засоби для дітей та слідували її прикладу. В них вже не запрягали тварин, з дітьми тоді найчастіше гуляли няньки, які тягнули візочки за собою.

Невдовзі, Чарльз Бартон, придумав і запатентував дитячу коляску, у якої замість лямок для тварин і няньок, була, як у сучасних дитячих колясок, ручка ззаду. Ззовні, коляски того часу нагадували дорослі кінні екіпажі, а діти неодмінно повинні були сидіти у них.

Трансформація дитячих «кінних екіпажів» у люльки відбулася на початку 20-го століття. Ці візочки мали залізні колеса з шинами та глибоку колиску із секретним відділенням.

Згодом коляски почали еволюціонувати швидкими темпами. Колеса стали великими та пружними, висота каркасу, що став набагато міцнішим, піддавалася регулюванню, з’явилися гальма та зручніші дитячі сидіння.

 Приблизно, в той самий час, на початку 20-го століття, були створені перші легкі дитячі прогулянкові коляски, які ще називали «крісло на колесах з ручкою».

У середині 50-их років 20 століття було розроблено систему, за допомогою якої на один каркас можна було кріпити як люльку, так і прогулянковий варіант, а також колиску для близнюків.

На сьогодні, дитячі коляски перестали бути предметом розкоші – це просто засіб для перевезення малюків з комфортом та безпекою. Ринок дитячих товарів пропонує різноманітні візочки відповідно до потреб та можливостей батьків. Ви можете придбати класичну коляску із зручною та великою колискою чи універсальну, яка у комплекті має і колиску, і зручне спортивне сидіння.

Дитяча комбінована коляска i’coo Peak Air з MP3

Якщо ж Ваша дитина вже підросла і Вам потрібна легка коляска для щоденних прогулянок, то Ви можете купити своєму малюку спортивну/прогулянкову коляску. І звісно, якщо Вам пощастило і у Вас народилося одразу двоє дітей, то нові коляски для близнят чи двійнят потішать своєю багатофункціональністю та зручністю як для малят, так і їх батьків.

На сучасному етапі до нас повертається тенденція середини 20-го століття і коляски з великими колисками та колесами зі спицями стають дедалі популярнішими.

Коляска Silver Cross Balmoral

До речі, саме у такому візочку возили своїх діток голлівудські знаменитості Дженніфер Лопез та Ніколь Річі.

Як бачимо, за майже 300 річну історію дитячий візочок пройшов довгий і цікавий шлях трансформацій та удосконалень для того, щоб зробити життя дітей та їх батьків комфортнішим та яскравішим!

Традиції святкування найособливішого дня

Найпопулярніша пісня в світі присвячена цій події, в стародавньому Єгипті дозволити собі таке свято міг тільки фараон або цар, а в деяких африканських племенах в цей день прийнято саджати пальму і святкувати не частіше ніж раз на 8-13 років!

Для кожного з нас цей день особливий, адже це маленьке «свято імені себе», тому ми з нетерпінням чекаємо Дня народження, передчуваючи подарунки і радощі цього дня, який належить тільки нам.

Проте, День народження було прийнято святкувати не завжди. Походження цього свята сягає давніх часів, коли на європейському континенті люди боялися чорної магії і вважали, що в День народження душа людини найбільш вразлива перед прокльонами і заклинаннями. Тому люди намагалися провести цей день у колі коханих, рідних і друзів, які замість прокльонів хвалять і висловлюють добрі побажання, що і захищає від чорної магії.

На сьогодні, День народження - один з найпопулярніших і улюблених свят, як дорослих, так і дітей в усьому світі. Правда традиції та ритуали, пов'язані з ним, відрізняються в різних континентах і країнах. В Африці, наприклад, проводять церемонію ініціації, під час якої дитина проходить ряд випробувань на витривалість, силу, витримку і стійкість, а після них проводиться екзаменаційна частина церемонії, де перевіряють знання законів, вірувань, звичаїв і танців племені. Молодих африканців тішить те, що така церемонія проводиться тільки раз у житті, а День народження в деяких племенах святкують лише раз на 8-13 років.

До сьогодні багато традицій у День народження пов'язано з впливом на злі сили і приверненням удачі. Наприклад, в Канаді на іменинника влаштовують засідку, після чого йому мажуть кінчик носа маслом або маргарином, щоб невдачі і неприємності точно не пристали до нього, а просто зісковзнули з носа!На цьому родичі і друзі не заспокоюються і легенько б’ють іменинника кулачком у груди за кожен прожитий рік, а потім наносять ще один удар - на вдачу!
В Англії іменинника беруть за руки - ноги і підкидають стільки разів, скільки років йому виповнилося, плюс ще раз - на везіння. В Ізраїлі існує схожа традиція, тільки іменинника садять на велике крісло і піднімають відповідну віку кількість разів і ще один - на вдачу. Такий ритуал покликаний відігнати злих духів.

До речі, Великобританія дуже багата на різні ритуали, що стосуються Дня народження. Там існує ще одна весела традиція - в святковому торті іменинник може знайти маленький сюрприз, наприклад, монету, і це значить, що він буде багатим. Якщо ж мешканець Англії доживе до 80, 90 і 100 років, то він (або вона) отримає листівку з привітаннями від королеви.

Першими святкувати дитячі дні народження почали німці. У них існувала традиція, за якою маленького іменинника потрібно розбудити на світанку і подарувати йому торт. Свічок на ньому має бути стільки, скільки років імениннику і якщо дитина, попередньо загадавши бажання, задує всі свічки з першого разу, то бажання її обов’язково збудеться. Цей ритуал поширився по всьому світу, і є незамінним атрибутом дитячих днів народжень у багатьох країнах.

 

Традиція тягнути іменинника за вуха найбільш поширена в Бразилії, Італії та Росії. Скільки років прожила на світі людина, стільки й потрібно відтягнути їй вуха. На сучасному етапі такий ритуал проводять у багатьох країнах і переважно по відношенню до дітей, напевно, просто шкодуючи дорослих.

В Аргентині та Еквадорі на п'ятнадцятиріччя іменинниці одягаються в рожеві сукні і, іноді вперше, надягають туфлі на високих підборах. Обов’язковим атрибутом цього свята є вальс з батьком і молодшими шанувальниками.

У Японії день народження не відзначається взагалі, але діти святкують так званий «Сіті-Го-Сан» - свято трьох, п'яти і семи років. При цьому урочистості не мають збігатися з самим Днем ​​народження дитини (переносять на будь-який інший день). Важливо, щоб дитина була одягнена у все нове, при бажанні з нею можна сходити в храм.

Традиції, що стосуються подарунків також відрізняються в багатьох країнах. У Китаї, наприклад, дітям дарують гроші, а невід’ємним атрибутом святкового столу є локшина - символ довголіття. В Індії батьки обдаровують дитину шоколадом, і якщо вона йде в школу, то такого подарунка має вистачити на цілий клас. До речі, це традиція прижилася і в нас.

У США однією з найпопулярніших дат є шістнадцятиріччя, яке прийнято називати sweet sixteen. У цей день в безлічі штатів діти отримують права, і найбажанішим подарунком для них є автомобіль.

Але все ж таки найважливіше це не ціна або традиційність подарунка, головне, щоб він був підібраний з любов'ю і увагою до іменинника. Ви можете зробити щось своїми руками або купити, те, про що дитина давно мріяла. Головне, щоб у цей найособливіший день ви були разом і розділили кожен момент свята зі щасливим іменинником!